тужливо
Смотреть что такое "тужливо" в других словарях:
тужливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
завивати — I а/ю, а/єш, недок. 1) Пронизливо, тужливо вити. 2) перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін.… … Український тлумачний словник
завити — I и/ю, и/єш, док. 1) Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). 2) перен. Почати утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Почати утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Почати… … Український тлумачний словник
зойкати — аю, аєш, недок., зо/йкнути, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). || Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). || Тужливо, зі стогоном кричати; голосити. || Тривожно кричати,… … Український тлумачний словник
розголоситися — I див. розголошуватися. II ошу/ся, о/сишся, док., розм. Тужливо розплакатися, розревітися … Український тлумачний словник
скиглити — лю, лиш, недок. 1) Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин), скавучати. || Видавати звуки, що нагадують плач (про птахів). || розм. Жалібно плакати (про людину). || що і без додатка, розм. Тужливо, сумно співати,… … Український тлумачний словник
